Україна перетворить угоду із США на економічний прорив, якщо діятиме швидко

Підписання угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови зі США відкриває перед Україною економічні перспективи. І хоч ця угода містить ризики, вона позиціонує Україну як стратегічного партнера США в критично важливій сфері.

В умовах глобальної трансформації ланцюгів постачання та пошуку Заходом надійних партнерів у критичній інфраструктурі, Україна має унікальний шанс підвищити свою роль на світовій арені, ставши не тільки надійним постачальником і виробником рідкісноземельних металів і критичних матеріалів, а й важливим логістичним хабом у Європі.

Маємо діяти швидко

Ключове завдання — якнайкраще скористатися статусом стратегічного партнера. І щоб перетворити цей потенціал на реальний економічний прорив, Україні необхідно діяти системно та рішуче вже зараз.

Першочерговим кроком є встановлення прозорого (зокрема — парламентського) контролю за реалізацією цієї угоди. Це забезпечить підзвітність та мінімізує корупційні ризики. Важливо активно залучати до цього процесу аналітичні центри та представників бізнес-спільнот. Саме вони можуть допомогти у формуванні та реалізації ефективної стратегії, враховуючи потреби різних галузей, які отримають опосередкований імпульс для зростання: логістики, машинобудування, нових матеріалів.

Варто визначити 5−7 проєктів — «швидких перемог», які можуть стартувати вже у 2025 році. Крім того, критично важливо запровадити обов’язкову умову локалізації переробки видобутої сировини на території України. Це дозволить створювати додану вартість та розвивати власну промисловість.

Світовий досвід

Ключове завдання — якнайкраще скористатися статусом стратегічного партнера

Якщо зануритися у реалізацію подібних угод іншими країнами світу, то можна отримати цінні уроки. Причому, як позитивні, так і негативні. Пропоную розглянути три показових, на мій погляд, приклади:

Австралія: Приклад ефективної співпраці з США, де значні інвестиції спрямовуються на розвиток переробних потужностей, що дозволяє створювати додану вартість та зменшувати залежність від монополістів на ринку. Фінансування проєктів, як-от Dubbo та Caldeira, через державні та приватні канали США, включаючи підтримку від EXIM Bank (офіційне експортно-кредитне агентство) та DFC, демонструє можливості залучення капіталу. Ключові особливості включають партнерство з великими гравцями, такими як Lynas. При цьому існують ризики високої конкуренції та екологічних викликів.

Чилі: Країна зосереджується на інтеграції у ланцюги постачання США через відповідність вимогам законодавства, що відкриває доступ до субсидій та стимулює експорт. Угода про відповідність вимогам IRA (Inflation Reduction Act) дозволяє отримувати субсидії у США на чилійський літій, сприяючи розширенню експорту. Менше з тим, існують обмеження, пов’язані з державним контролем над літієм та правовою невизначеністю щодо нових контрактів.

Демократична Республіка Конго: Приклад країни з багатими ресурсами, але з високими ризиками через політичну нестабільність, корупцію та слабку інфраструктуру. Попри багатомільярдні інвестиції, включаючи понад $1 млрд від KoBold Metals, реалізація проєктів ускладнюється збройними конфліктами та домінуванням інших країн у критичних матеріалів. Угода «мінерали в обмін на безпеку» передбачає підтримку США в обмін на доступ до мінералів та залучення приватних інвесторів, але ризики залишаються високими.

Для України висновки з цих прикладів очевидні. Необхідно зосередитись на основних напрямках: на прозорості та правовій визначеності для інвесторів, на розвитку переробної інфраструктури, на активному залученні приватного капіталу через сприятливі умови, на податкових пільгах та гарантіях, а також на управлінні ризиками — включаючи валютні коливання та геополітичні виклики.

Великий потенціал

Світовий досвід також свідчить про те, що реалізація подібних проєктів може займати до 10−15 років, а іноді й більше. Водночас, ґрунтуючись на глибокому аналізі поточного стану справ в українській мінерально-сировинній базі, ми вважаємо, що в Україні існують проєкти, які можуть бути запущені в значно коротші терміни.

Читайте також:«Як у фільмі про мафію». У Мінекономіки розповіли, яка атмосфера була на переговорах щодо угоди про корисні копалини зі США

Потенціал України у сфері критичних мінералів, за даними Держгеонадр, значний. На сьогодні ідентифіковано понад 120 перспективних ділянок з вмістом літію, титану, рідкоземельних елементів, графіту, берилію, цирконію. Приблизно 30 з них мають часткову розвідку, а близько 10 об'єктів — готові до залучення інвесторів, наприклад, Шевченківське і Добра ділянки літію, Саф’янівське родовище цирконію.

До речі, геологорозвідка сама по собі також може стати значним джерелом доходу та каталізатором для економіки. Вартість повного циклу геологорозвідки одного родовища в Україні оцінюється в $6−20 млн, тоді як у світі вона становить $10−30 млн. За нашими прогнозами, вже у 2025−2026 роках ми можемо очікувати збільшення інвестицій у геологорозвідувальні роботи, бізнес-супроводження та юридичні послуги, що може принести Україні десятки мільйонів доларів.

Якщо зосередитись на першому етапі та запустити геологорозвідку для 20 ключових ділянок, сукупна потреба у фінансуванні становитиме $100−300 млн протягом 2025−2027 років.

Публічне фінансування георозвідки або державно-приватне партнерство може суттєво зменшити ризики для інвесторів та пришвидшити залучення капіталу. За кожен долар, вкладений у георозвідку, у світі зазвичай припадає 5−10 доларів майбутніх інвестицій у розробку.

Крім прямих доходів, геологорозвідка створює вторинні вигоди: формується «банк проєктів» для міжнародних інвесторів, розвивається внутрішній ринок послуг (юридичний та проєктний супровід, аудит, буріння), зростає ринок супутникової, дронової та геоінформаційної аналітики.

Проблеми та рішення

Традиційно на цьому шляху не все так райдужно — існують також і перешкоди, які необхідно подолати:

Перш за все це низька цифровізація геоданих. Для розв’язання цієї проблеми необхідне термінове створення відкритого реєстру із якісними 3D-картами та готовими ліцензіями.

Другою перешкодою є бюрократія в ліцензуванні. Для подолання цієї класичної перешкоди необхідне впровадження зручного та зрозумілого електронного кабінету надрокористувача.

Третьою перепоною є недовіра інвесторів до наших державних оцінок. Розв’язанням цієї проблеми може бути ретельний та глибокий аудит ресурсів за міжнародними стандартами (JORC, NI 43−101).

Четвертою проблемою є відсутність спеціалізованих кадрів. Розв’язати цю проблему може глибока кадрова підготовка спеціалістів у межах грантових програм USAID, GIZ та Світового банку.

І це не враховуючи накопичені проблеми з непрозорою власністю та корупційним контролем над сферою.

Читайте також:«Перший результат ватиканської зустрічі». Угоду про копалини зі США буде ратифіковано у Верховній Раді — Зеленський

Врахування міжнародного досвіду, системна робота над законодавством та прозорістю, а також активне залучення експертного середовища дозволять Україні ефективно реалізувати потенціал угоди зі США та сприяти сталому економічному розвитку.

Економічне моделювання, яке ми провели в Advanter Group, свідчить про можливість збільшити ВВП України до 1 трлн доларів в горизонті 15 років — причому в різних зовнішніх і внутрішніх сценаріях. І дана угода є важливим кроком на цьому шляху, забезпечуючи, за нашими оцінками, третину зростання в економічному прориві.

Підсумовуючи, хочу ще раз наголосити, що, попри всі потенційні ризики та невизначеності, підписання угоди зі Сполученими Штатами є позитивним сигналом та відкриває для України нові економічні можливості.

Посилання на статтю - https://biz.nv.ua/ukr/experts/naslidki-ugodi-pro-kopalini-yak-ukrajina-maye-vikoristati-zaraz-domovlenist-z-ssha-andriy-dligach-50517936.html?code=5b007212-d0c1-4431-90bf-402865d9edc9

Ссылка на статью - https://biz.nv.ua/experts/posledstviya-soglasheniya-ob-iskopaemyh-kak-ukraina-dolzhna-ispolzovat-dogovorennost-s-ssha-dligach-50517936.html